Казкотерапія як сильний психотерапевтичний інструмент

 

Заболотня Ольга, методист обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»

Казкотерапія як сильний психотерапевтичний інструмент

Актуальність.  Казкотерапія означає «лікування казкою». Насправді – це і лікування, і виховання, і навчання, і консультування, і корекція поведінки, і ще багато психологічних та педагогічних практик. Дійсно, казку використовують і лікарі, і психологи, і педагоги, і бізнес-тренери. Й кожен фахівець знаходить в казці той ресурс, який допомагає йому вирішувати його професійні завдання. «Вчасно розказана казка для дитини означає стільки ж, скільки психологічна консультація для дорослого [4].

У сучасному світі кожна дитина зазнає багатьох несприятливих факторів, які можуть призвести до посилення тривоги та страху. Сутність казкотерапії полягає у створенні особливого ментального простору, в якому фантазії дитини стають подібними до дійсності та сприяють подоланню її тривоги, страхів і комплексів. Казкотерапія знижує в дітей рівень тривожності, допомагає долати різноманітні страхи, уможливлює адаптацію до колективу. Застосування казок у психокорекційній роботі допомагає розвивати пізнавальну сферу дитини, допомагає виховувати моральні почуття, емпатію, впливають на уявлення особистості про себе, підвищує самооцінку та впевненість у собі [1].

Світ казок завжди приваблює як дітей, так і дорослих. Коли відбуваються бентежуючі події, постає складний вибір чи потреба у прийнятті важливого рішення, довірячись підсвідомому, ми часто звертаємось до вигаданих історій, де головний герой та ключові завдання, які він вирішує, є повністю чи частково є відображенням нашої ситуації [3].

          У психолого-педагогічній практиці можна використовувати народні, авторські і спеціально складені для психотерапії казки. Будь-який з підходів має і свої переваги, і свої недоліки. Якщо казки створюються спеціально для казкотерапії, то більшості цих труднощів можна уникнути. Казки  складаються з проблем, характерних для того контингенту, з яким працює психолог, іноді казка пишеться для конкретного клієнта. Казки, що створюються для психологічної роботи, містять «зачіпки», що спеціально закладаються, для клієнта [2].  

          Вважається, що застосування арт-методів, зокрема, казкотерапії, може допомогти дитині полегшити процес розуміння та усвідомлення своїх емоційних реакцій, дати соціально прийнятний вихід емоціям гніву, страждання, страху та іншим негативним почуттям, надати матеріал для інтерпретацій і діагностичних висновків [2].

          Сучасна казкотерапія має «три обличчя»: діагностичне (арсенал проективних методик дослідження людини); психологічного впливу; профілактичне.

          Казкотерапія – це використання казки як архетипічної метафори з метою:

          - психодіагностики (проведення проективної діагностики, описати цілісну картину особистості, її проблемні і ресурсні елементи);

          - психокорекції (розвиток креативності особистості як розширення спектру альтернативних рішень);

          - психотерапії та психологічного консультування (отримав зцілення за допомогою казки) [4].

          Казки для казкотерапії можуть використовуватися різні:

ü Народні та авторські казки.

ü  Дидактичні казки, які виконують функцію навчання.

ü  Психокорекційні казки, які пишуться спеціально для вирішення конкретного завдання.

ü  Психотерапевтичні казки – ті, які допомагають впоратися з психологічним тиском, створити відчуття захищеності.

ü  Медитативні казки, які також пишуться спеціально і працюють як вправи для зняття стресу, підтримки і поповнення емоційного ресурсу особистості.

          Основою методу, звичайно, є народні та авторські казки. Вони являють собою джерело мудрості і містять всі основні функції казкотерапії: навчальну, корекційну, медитативну. У них присутні різні образи героїв, конфлікт між ними, подолання життєвих труднощів, воля для досягнення поставленого завдання [3].

               Казкотерапія є найбільш інтегральним методом арт-терапії, природно включаючи практично всі інші напрямки – малюнок і живопис, роботу з маскою і гримом, драматизацію, музико-, бібліо-, лялько-, танцювально-рухову терапію тощо [2].

               Рекомендації щодо застосування казки:

ü Для дітей дитсадівського віку підбирають казки, де персонажами виступають тварини.

ü Молодші дошкільнята зіставляють себе з домашніми вихованцями, наслідують їх. Діти, які недооцінюють себе як особистість, з великим інтересом будуть слухати розповіді про чарівних перетвореннях

ü  Замість читання можна дивитися мультфільми, створені за літературними творами.

ü  Чарівні казки допомагають набути впевненості, що в житті можуть відбуватися чудеса. Такий жанр підходить дітям 6-7 років. Страшні розповіді. Виховують стресостійкість, бажання впоратися з проблемою. Тут важливий контраст, виразне читання.

ü   Якщо використовуються народні казки, то закінчення зазвичай змінюють на більш веселе, щоб діти від душі посміялися [4].

Опис техніки  «Терапевтична казка».

          1. Вибір героя близького дитині за статтю, віком, характером.

          2. Описати життя героя у казковій формі, знайти схожість.

          3. Увести героя в проблемну ситуацію, схожу на ту що переживає дитина. Наприклад («Дід і баба відвели курочку Рябу до дитсадка…» «Колобок захотів навчитися читати, але у нього нічого не виходило» та ін.)

          4. Знайти разом із героєм казки шляхи подолання проблеми, показати ситуацію з різних боків.

          5. Проговорювати висновок, залучаючи дитину. Щоб ми не робили, які б новітні чи давно забуті технології, форми, методи та прийоми не використовували, головним і найважливішим завданням є і залишається забезпечити, створити й підтримати дитину, допомогти почуватися щасливою, безтурботною, справжньою дитиною. 

Список використаних джерел

          1.  Жук Н. Казкотерапія як спосіб формування «Я» молодшого школяра / Н.Жук // Рідна школа. – 2006. – № 6. – С. 51–53.

          2.  Деркач О. О. Педагогіка творчості : Арт-терапія та казкотерапія на допомогу вчителю, вихователю, практичному психологу / О.О.Деркач. – Вінниця : ВДПУ, 2009. – 88 с.

          3. Зборовська Н. Казки як психотерапія для дорослих і дітей / Н. Зборовська // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – № 9. – С. 71–80.

          4. Казкотерапія в психологічному консультуванні дітей та дорослих : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. ІІІ–ІV рівнів акредитації / Людмила Іванівна Магдисюк, Раїса Петрівна Федоренко, Марія Іванівна Замелюк. – Луцьк : Вежа-Друк, 2019. – 152 с.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ