ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕРАПІЇ В РОБОТІ З ДОВЕРБАЛЬНИМИ ТРАВМАМИ В МЕТОДІ ПСИХОТЕРАПІЇ Я-РЕКОНСТРУКЦІЯ

 

 

Павленко Тетяна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та професійної освіти, Національний Авіаційний університет, м. Київ, Україна tanjapavlenko28223@gmail.com
0000-0001-9926-728X

ВИКОРИСТАННЯ АРТТЕРАПІЇ В РОБОТІ З ДОВЕРБАЛЬНИМИ ТРАВМАМИ В МЕТОДІ ПСИХОТЕРАПІЇ Я-РЕКОНСТРУКЦІЯ

Анотація.
 У статті розкрито новий погляд на використання арт-терапії в роботі з клієнтами.  Цей погляд ґрунтується на роботі з принципом реальності відповідно методу психотерапії «Я-реконструкція». Психологу пропонується новий спосіб роботи з болем, переживаннями та підсвідомим матеріалом клієнта, який включає роботу з глибоким образом та його аналізом з урахуванням чотирьох критеріїв. Завдяки цьому клієнт має змогу переглянути ставлення до себе, світу та свого місця в ньому, а також пропрацювати травми, пов’язані з основними конструктами особистості відповідно методу психотерапії "Я-реконструкція". Додатково представлено бачення структури особистості відповідно запропонованого методу.
Ключові слова:
 Я-реконструкція, арт-терапія, принцип реальності, образ, бажання, метод психотерапії
Постановка проблеми.
 Не дивлячись на те, що арт-терапії є досить розвиненим напрямком, все ж, є переживання психіки, які важко опрацювати за допомогою технік до яких ми звикли.  Тому, виникає питання, як же можна опрацювати підсвідомий матеріал клієнта, його біль та переживання більш швидко, безпечно, та опрацювати ті переживання, який клієнт не в змозі проговорити. Саме з цим працює метод психотерапії «Я-реконструкція» на основі принципу реальності.
Виклад основного матеріалу.
 Метод психотерапії «Я-реконструкція» один сучасний метод психотерапії, який можна віднести до універсальних, проте, практичний досвід та наукові дослідження показали, що цей метод також є ефективним в роботі з довербальними травмами [1].
«Я-реконструкція» як і будь який метод має свій погляд на структуру особистості.  В даному випадку ми говоримо, що основною особистості є її бажання, володіння та задоволення, які знаходять своє відображення в тілі, емоціях та поведінці, та сприяють формування у особистості уявлення про світ та своє місце в ньому (рис. 1) [1]. З метою полегшення роботи терапевта, було створено опитувальник «Діагностика довербальних травм згідно методу психотерапії «Я-реконструкція (ДДТ.ЯР)», який дозволяє визначить розвиток кожного елементу в структурі особистості, а також рівень розвитку травматизації пов'язаний з ним [2]. Елементи, які складають структуру особистості в названому нами методі мають назву  конструкту [3].
 Метод "Я-реконструкція" ґрунтується на наступних принципах [1]:
1.              Єдність тіла, емоцій та поведінки, які об'єднуються та взаємо активуються фантазіями особистості про себе та світ навколо.
2.              Фантазії особистості про себе та світ формуються виходячи з відношення до його базового конструкту, яке він освоїв і підсвідомо інтерпретував у ранньому віці (рис 1) [3].
3.              Фантазії про себе можуть сприяти як конструктивному і деструктивному ставленню себе і стати причиною болю.
4.              Терапевт повинен нейтрально ставитися до провокацій клієнта, зробити дії щодо його життєвої позиції, заснованої на реалізації його бажань, права мати ті чи інші об'єкти та задоволення.
5.              Будь-яка реакція чи фантазія клієнта може мати як конструктивний, так і деструктивний характер, важливо розуміти саме особисті відносини клієнта в цьому прояві.
6.              Реальність. Психотерапевту та клієнту варто звертати увагу, наскільки реально є чи може бути те, що відбувається у фантазіях клієнта [4].
Саме принцип реальності є ключовим у роботі з фантазіями клієнта, внутрішній матеріалом, який не може бути вербалізованим.
Під час аналізу матеріалу клієнта, який він зобразив на свій запит, своє переживання чи проблему, про яку він не може розказати, ми опираємось на наступні критерії:
1)                 Реальність образу. Якщо клієнт, малюючи свою проблему, зображує щось не існуюче, наприклад сонечко з очима та ротом (такого насправді не існує), ми розуміємо, що або ми маємо справу з вторинною вигодую і проблеми як такої не існує, так само як і сонечка, або наш клієнт зобразив насправді не те, що його хвилює, а те, що  на його думку буде краще сприйматись терапевтом, хоче показати себе  з кращої сторони. Малюнки з нереальними образами в роботу не беруться, так як на них немає реальної проблеми для аналізу.
2)                 Автономність образу.  Тобто, образ має бути один, не в умовах. Наприклад, якщо клієнт бачить свою проблему в образі стільця, то він і має намалювати стілець, а не стілець в лісі, кімнаті чи коли на ньому хтось сидить. Винесення образу окремо дозволяє більш детально вивчити ситуацію, проаналізувати страхи клієнта, його ставлення до стосунків зі світом, того. Додатково подібний критерій зображень проблеми чи переживання дозволить проаналізувати, наскільки клієнт готовий приймати відповідальність за себе, та чи не прагне співзалежних стосунків.
3)                 Вміння образу виживати та отримувати ресурси. Так, якщо ми повернемось до образу стільця вище, то можемо зрозуміти, що це предмет, який використовується і навряд чи зможе «жити» окремо. Проте квітка може жити в природних умовах, цвісти, давати насіння тощо.
Під час аналізу образу треба бути уважним, так як намалювавши троянду в горщику, клієнт може відобразити свій біль, який наприклад ілюструє страх жити автономно, боїться втратити те, коли за ним не доглядають.  До цього пункту ми також можемо віднести квітки намальовані без коренів (без них квітна не житиме), тварини без ніг та інші пошкодження образу, які впливають на нього вміння виживати та отримувати ресурси.
4)                 Реальні знання про образ. Повернемось до нашого образу стільця. Він сам нікуди не рахується, його переставляють, на ньому сидять і т. д. Клієнти, які бояться побачити свою проблему такою яка вона є, можуть говорити що стілець самостійно може пересуватись по кімнаті, приймати рішення хто на нього сяде, обирати з чого його зроблять того.  Це може стосуватись будь якого образа, навіть умовно конструктивного. Наприклад, клієнти часто говорять про лева, який забезпечує свою самку та левенят, може тижнями ловити здобич щоб його сім’я була задоволена, але насправді леви сплять сутками, а все для них роблять особини жіночої статі. 
Іноді  для роботи з цим пунктом потрібно оновити знання клієнта про образ, його реальні функції та життя. Додатково варто вивчити, як у клієнта сформувались деструктивні уявлення про образ, та як це впливає на його життя.
Принципи, про які ми говоримо вище, можуть дещо суперечити основним принципам роботи в арт-терапії, проте є абсолютно новим методом роботи з підсвідомим матеріалом та призначений для досягнення більш швидкого терапевтичного ефекту, встановленню конструкту особистості зі своїми бажанням, володіння та задоволенням.
Висновки та перспективи подальших досліджень.
 Таким чином, новий погляд на структуру особистості та формування травми, її відображення в зовнішньому світі, запропоновані методом психотерапії «Я-реконструкція» відкривають нові можливості в терапевтичній практиці. Принцип реальності у поєднання з арт-терапевтичними техніками дозволить проводити терапевтичне втручання більш безпечно, ефективно та швидко.
Створення покрокового алгоритму для технік заснованих на використанні принципу реальності та  арт-терапії є перспективою нашого поального дослідження.
Список використаних джерел
1.    Павленко Т. В. Метод психотерапії «Я-реконструкція» (вступ в метод)/ «Психобук» (Psyhobook). Київ, 2021. 110 с.
2.    Павленко Т. В. Опитувальник «Діагностика довербальних травм згідно методу психотерапії «Я-реконструкція» (ДДТ. ЯР)» / Київ : «Психобук» (Psyhobook), 2022. 25 с.
3.    Павленко Т.В. Розуміння конструкту «бажання» в структурі особистості відповідно методу психотерапії «Я-реконструкція» / Т. Павленко // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук. пр. – К. : Національний авіаційний університет, 2023. – Вип. 1(22). – С. 118-125
4.    PAVLENKO, Tetyana. ФАНТАЗІЇ ЯК ОСНОВНИЙ СПОСІБ ПРОЯВУ КОНСТРУКТІВ ОСОБИСТОСТІ В МЕТОДІ ПСИХОТЕРАПІЇ «Я-РЕКОНСТРУКЦІЯ». Distance Education in Ukraine: Innovative, Normative-Legal, Pedagogical Aspects, 3: 286-291.