Можливості використання набору метафоричних асоціативних карток «Адаптація» (автори С.Лукомська, О.Мельник) з підлітками та молоддю під час війни

Світлана Лукомська, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії методології і теорії психології Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України м. Київ
Харченко Надія, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Уманського державного  педагогічного університету імені Павла Тичини  м. Умань

Можливості використання набору метафоричних асоціативних карток «Адаптація» (автори С. Лукомська, О. Мельник) з підлітками та молоддю під час війни

У роботі з людиною, яка перебуває у кризовій ситуації, психолог може зіткнутися з різними проблемами, зокрема, це складності в описі людиною тих почуттів і переживань, які вона відчуває щодо наявної у неї проблеми, у визначенні можливих варіантів її розв’язання тощо. Метафоричні асоціативні карти (МАК) – це набір малюнків завбільшки із гральну карту або листівку, що зображують людей, їх взаємодії, життєві ситуації, пейзажі, тварин, предмети побуту, абстрактні картини тощо. Загалом, метафоричні карти відносяться до експресивної психотерапії, яка, у свою чергу є підвидом креативної терапії, що базується на арттерапії.

Натепер для роботи з психотравмою зазвичай використовується класична колода «Соре», а виключно для підготовки та адаптації військових – колода Л. Петко «Маяк». Цей комплект розроблений спеціально для роботи військових психологів, з урахуванням специфіки військової служби, дозволяє проектувати і опрацьовувати серйозні внутрішньоособистісні та міжособистісні проблеми, а також проблеми, пов'язані з нестатутними відносинами. В основному набір метафоричних асоціативних карт «Маяк» розрахований на роботу з молодим поповненням в період адаптації до військової служби, але також добре підходить для роботи з усіма категоріями військовослужбовців, в Україні відсутній досвід використання даної колоди [1]. Ми детально проаналізували її і прийшли до висновку, що насамперед її спрямованість – стосунки військових у колективі, створення позитивного соціально-психологічного клімату військового підрозділу, але не адаптація до бойових реалій й тим більше, не реабілітація після бойових психотравм. За таких умов виникла потреба у створенні власної української колоди метафорично-асоціативних карт, що якнайбільше відображала б потреби українських військових.

Реінтегративні програми зазвичай спрямовані на такі галузі функціонування як осмислення сенсу життя, пошук нових життєвих цілей, формування міжособистісних стосунків зі значущими іншими, працевлаштування чи/та оволодіння новими професійними навичками, турбота про соматичне і психологічне здоров’я. В процесі адаптації від воєнного до мирного життя зазвичай виділяють три фази: повернення, реадаптація та реінтеграція (D. Wild). Повернення – це зустріч із рідними, друзями після тривалої розлуки, на цій фазі кількість конфліктів найбільша, а психологічне благополуччя військового – найнижче; реадаптація – період усвідомлення змін, які відбулися як із учасником бойових дій, так і з його родиною, при ефективному перебігу – формування нових близьких стосунків зі своїми рідними та друзями, це фаза співпраці та діалогу; реінтеграція – повсякденне життя із врахуванням набутого досвіду, стабілізація стосунків в родині, отримання нової роботи, усвідомлення нових життєвих цілей.

Насамперед нами розроблено алгоритм створення метафорично-асоціативних карт.

Перший крок – це усвідомлення і аналіз тієї сфери психологічної реальності, яку автор бажає висловити в своїй роботі. Формулювання основної ідеї у вигляді назви, слогану, афірмації, метафори, афоризму. Цей крок спрямований на усвідомлення психологічної проблематики, вибір метафоричної ідеї для її втілення і можливої назви, окреслює сферу дії майбутньої колоди.

Другий крок – це визначення методологічної основи майбутньої колоди карт, так званий її теоретичний, концептуальний каркас, тобто при підготовці колоди слід провести науковий пошук, аналіз літератури в рамках обраної проблематики, результатом якого може бути перелік тематичних блоків для змістовної структури майбутньої колоди карт.

Три послідовні питання автору колоди карт: «Навіщо?», «Що?» і «Як?».

Питання 1: «Навіщо?» - обґрунтування та об'єктивування потреби в новій колоді: Навіщо потрібна колода? Її змістовна мета, цільова група? Навіщо колода фахівцям: з яким спектром проблем може працювати, наскільки вона універсальна чи специфічна? Навіщо клієнту інформація, отримана від використання даної колоди карт (де і як ці знання вміння та навички можуть бути використані в процес життєдіяльності клієнта)?

Питання 2: «Що?» -  розумінням змісту колоди. Що ми хочемо дати клієнтам, якою конкретною інформацією можемо поділитися в ході роботи з колодою? Що ми хочемо отримати в результаті кожної дії при роботі з колодою? Що в результаті роботи з колодою можуть зрозуміти і дізнатися клієнти? Що отримає клієнт після роботи із даними картами?

Питання 3: «Як?» - опис методів роботи з майбутньою колодою. Як саме ми хочемо організувати процес роботи клієнта з МАК (в індивідуальній чи в груповій формі, як самостійний інструмент чи разом із картами з інших колод, якщо так, то яких саме)? Яка послідовність роботи з колодою (правила, принципи, алгоритми, схеми)? Які вправи необхідно використовувати для більш ефективної роботи, чому слід використовувати саме їх? Який може бути результат роботи з колодою? Яким чином фіксувати зміни, що відбулися з клієнтом в процесі роботи із даною колодою карт?

Базуючись на проаналізованих вище роботах, ми визначаємо наступні шляхи створення метафоричних асоціативних карт.

1) клонування – за основу береться вже відома колода карт, але автор добирає інші малюнки, подібні чи дуже схожі до тих, що містяться у так званій «батьківській» колоді; наприклад колода «Річка» автора Г. Сальпетер часто береться за основу для створення подібних колод із сюжетом річок.

2) модифікація – так само як у модифікації за основу береться вже відома колода карт, але автор модифікує згідно із запитами цільової групи, своїми особистими уподобаннями; за прикладом колоди «Річка» можна створити карти «Водойми», «Моря і океани» тощо.

3) гейміфікація – картування книги чи фільму; за основу береться книжка, наприклад «Три мушкетери» і на її основі створюються сюжети для карт, які можна використовувати як самі по собі, так і у складі так званих трансформаційних ігор.

4) переклад та адаптація – переклад з іноземної мови будь-якої вже існуючої колоди карт і/або адаптація її під потреби своєї цільової групи.

5) використання теорії вирішення дослідницьких завдань – найбільш ефективним рішенням проблеми є те, що досягається само по собі, лише за рахунок наявних ресурсів; тобто при створенні карт потрібно чітко уявити, який саме результат повинен бути досягнутий після використання даної колоди й, відповідно, добирати карти враховуючий цей конкретний бажаний результат.

6) розробка за запитом – створення карт для певної цільової групи, може включати всі перераховані вище способи створення метафоричних асоціативних карт.

Проаналізувавши малюнки учасників бойових дій, створені ними на арт-терапевтичних заняттях, у психологічної служби Черкаського обласного госпіталю з’явилася ідея створити з малюнків асоціативні карти. Для відбору малюнків було залучено як самих бійців (40 осіб), так і психологів та лікарів, які надають їм медико-психологічну допомогу (40 осіб). Так, шляхом роботи з асоціаціями, які викликають ті, чи інші малюнки, було створено колоду із 94 карт із словами форматом 1304х1612 пікселів  і 101 картою із малюнків учасників бойових дій форматом 878х1170 пікселів. Малюнки можна використовувати як самостійну техніку, на кшталт Cope чи Resilio, так і разом зі словами з колоди ОН, перекладеними українською мовою та доповненими асоціаціями стосовно адаптації самих же учасників бойових дій.

На першому етапі розробки даної колоди нами було відібрано слова із колоди «ОН», які найчастіше обиралися учасниками бойових дій, потім ці слова перекладено українською мовою. В процесі роботи виявлено, що деякі слова в українському перекладі стали незрозумілі досліджуваним, тому вони були замінені на більш прості й загальновживані. На другому етапі учасникам бойових дій запропоновано написати слова, які вони пов’язують із адаптацією, так за допомогою контент-аналізу було додатково відібрано 20 слів (насамперед ті, що асоціюються із родиною та відпочинком). На третьому етапі проведено аналіз малюнків, які спочатку було понад 1000. З них відібрано 200, які стали використовуватися у психокорекційній роботі, за результатами апробації карт-малюнків лишилося 101, які умовно поділені на вісім груп: «Портрети», «Родина», Дім» (домашній затишок), «Природа», «Небо», «Шлях», «Дозвілля», «Війна, травма», «Абстракції» [2].

Зазначимо, що робота з метафоричними картами здійснювалася переважно під час індивідуальних консультацій з учасниками бойових дій, і лише деякі вправи використовувалися у груповій терапії. У роботі з метафоричними асоціативними картами нами було застосовано наступні техніки: «Перешкоди і ресурси», «Місце моєї мрії», «Три карти», «Будинок моїх страхів».

Наш досвід роботи з внутрішньопереміщеними школярами та студентами доводить ефективність застосування даного набору метафоричних карток і з цивільним населенням оскільки зумовлені війною травми є множинними, спричинюють втрату багатьох ресурсів, а отже досвід арт-терапевтичної роботи з військовими (2014-2021 років) може стати в нагоді і в нинішній ситуації у тилових містах України.

Список використаних джерел

1. Лукомська С.О. Посттравматичне зростання: теоретичні підходи, емпіричні методики та методичні рекомендації. Особистість як суб’єкт подолання кризових ситуацій: Монографія за ред. С.Д. Максименка, С.Б. Кузікової, В.Л. Зливкова. Книга 2.  Київ-Суми, 2017.  С. 216-237.

2. Лукомська С.О., Мельник О.В. Метафоричні карти як інструмент психологічної допомоги учасникам АТО. Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні тренінгові технології для розвитку особистості: еко-тренінги» (м. Умань, 31 травня 2018 року). С. 50-52.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ