П’ять ритмів або Танець життя
Гельбак Анжела, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін факультету № 1 Донецького державного університету внутрішніх справ, м. Кропивницький
П’ять ритмів або Танець життя
Протягом усієї історії люди самовиражались, рухаючись разом під спільні ритми. Люди танцювали у найважливіші періоди свого життя. Відбувався обмін почуттями та емоціями через спільну участь у русі. Танець виник раніше ніж мова, тому він є таким природним та звичним для нас.
Сьогодні, коли ми всі перебуваємо під впливом поганих новин, втрат, розчарувань, гармонізація, «зшивання» нас зсередини – це те, що потрібно сьогодні українцям, які проходять жахливі випробування нав'язаної жорстокої війни. Музикотерапія спільно з іншими напрямами психологічної підтримки стає складовою збереження нашого ментального та фізичного здоров'я. Ми так багато живемо «в голові» і не залишаємо своєму тілу ні найменшого шансу бути повноправним учасником нашого життя, звикли спиратися на розум, дії і результати. Забуваємо зупинитися і почути свої справжні бажання і мотиви. Перестаємо чути підказки, які посилає наше тіло. Перестаємо бути живими. Сьогодні, як ніколи раніше, нам необхідно повернутися до власних ритмів, почути інтуїцію, цілителя і творця всередині себе.
Важливо розуміти відмінність музикотерапії від інших видів мистецтв. Музикотерапевт не презентує конкретний музично-танцювальний матеріал, який людина має завчити, він не структурує свою зустріч, а працює з тим, з чим прийшов клієнт.
Ще в XIX столітті Айседора Дункан порівнювала істинний танець з природою і називала його «Танець майбутнього». Вона вважала, що вчитися танцювати потрібно всім, щоб це стало природнім станом. «В незмінній вічній гармонії рухаються хвилі, вітри і земна куля. І не йдемо ж ми до моря, не запитуємо у океану, як рухався він в минулому, як буде він рухатися в майбутньому; ми відчуваємо, що його рухи відповідають природі його вод, вічно відповідали їй і вічно будуть їй відповідати», – говорила Айседора Дункан [2].
Істотний внесок у розвиток музичної терапії у напрямі танцювально-рухової внесла теорія «м’язового панцира» Вільгельма Райха. Він вперше довів, що скутість людини виникає в самому дитинстві і безпосередньо пов’язана зі страхом бути покараним, незрозумілим, відчуженим. В результаті комплекси та блоки накопичуються в організмі і здатні привести до різних душевних і тілесних захворювань. Вільгельм Райх, який є основоположником тілесної психотерапії, вірив, що здійснення пацієнтом спонтанних рухів тіла в комплексі з рівним спокійним диханням здатне зняти м’язове напруження і дозволити ефективно усунути блоки, які заважають людині жити [1].
Пізніше, в 60-х роках ХХ століття, теорію спонтанного танцю розвинула Габріела Рот – професійна танцівниця і режисер театральної студії: «Якщо у вас є тіло – ви танцюрист. Вам належить закликати енергію, яка рухає вашим тілом в ритмі. Вам слід заявити права на ту силу, яка допоможе налаштуватися на ритм життя, на її хвилі і цикли. Це сила вашого буття, та харизма, до якої ми всі так прагнемо» [2].
Габріела присвятила своє життя вивченню зв'язку між тілом, серцем і розумом. Вона спостерігала за своїм тілом та іншими тілами в русі танцю і виявила п'ять ритмів, п'ять енергій, п'ять основних патернів тіла в русі, які випливають одне з іншого:
- потік: повільний і елегантний ритм, рухи через мед – тягучі,
пластичні.
- стаккато: ритм ясності і чіткості. Рухи різкі, окреслені, мають
кордони, незграбні, ударні, уривчасті.
- хаос: ритм свободи. Рухи безладні, сильні, рвані – на межі,
в них немає голови, ніяких блоків і обмежень – повна свобода, тваринна
пристрасть.
- лірика: ритм інтеграції, знову створюєте себе, народжуєтеся з
того, що дізналися про себе в попередніх ритмах. Рухи легені, повітряні, «пурхають».
- спокій: ритм внутрішньої тиші, внутрішній танець, нарешті приходить заспокоєння, відчуття себе. Рух і завмирання. Розміреність і рівновага.
Вправа «П'ять ритмів» – це не навчання танцям з вивіреними рухами і фігурами. Це спонтанний, природний танець, який йде зсередини назовні і ніяк не навпаки. Кожна людина має унікальні ритми і танець найприродніший спосіб їх вираження.
Мета вправи:
-
задовольнити
базові потреби особистості;
-
набути
вміння висловлювати себе невербально;
-
покращити
комунікацію;
-
розвинути
креативність, уяву, емпатію;
-
зняти
напругу;
-
відшукати
нові рухи, що сприятимуть ефективній взаємодії з собою, світом і людьми;
-
змінити
стиль спілкування з людьми, які оточують;
-
навчитись
усвідомлювати свої і чужі бажання;
-
допомогти
швидко створити атмосферу довіри;
-
активізувати
та інтегрувати частини тіла;
-
здійснити
діагностику особистості в групі та за її межами.
Інструкція:
Пориньте в музику і слухайте тіло, слідуйте за найменшим імпульсом – рух народжується зсередини.
1. Потік: рухайтеся
плавно, хвилеподібно, це м'який, ніжний ритм. Потім разом з музикою переходьте
до другого ритму.
2. Стаккато: в рухах
з'являється різкість, уривчастість, початок і кінець, кордони, прямі лінії.
Уявіть, що руками «ріжете» повітря, дихання ритмічне, вдих-видих, можна зі
звуком. Музика веде вас в третій ритм.
3. Хаос: рухи різкі,
неконтрольовані, спонтанні, швидкість наростає. Відпустіть мозок, звільніть
тіло, рухайтеся безпосередньо, пристрасно, відчувайте вашу силу і стійкість.
Тваринні рухи.
4. Ліричність: знову
створюєте себе, знаючи попередні ритми. Рухайтеся інтуїтивно, легко, немов
метелики пурхають.
5. Спокій: ритм нерухомості, відчуйте свої ступні, ноги, руки, тіло, голову, хребет, відчувайте себе цілісно. Збирайте всі знання про себе в єдиний ритм. Рухи стають внутрішніми. Тиша, спокій, умиротворення.
Завершення
Побудьте в тиші, дайте собі відповідь на питання:
-
який ритм мені найбільш органічний?
-
який дався складно?
-
що нового дізналися про себе?
- що важливо додати в своє життя саме зараз?
Коли ви почнете танцювати, відчуєте, що одні ритми вам близькі, інші викликають опір. Також і в житті ми використовуємо одні й ті ж моделі поведінки, паттерни спілкування.
Вправа допомагає побачити варіативність свого вираження. Відкриває нове сприйняття людей і місць, ритмів, допомагає співналаштовуватися.
Таким чином, музикотерапія використовує музику як інструмент для вирішення низки соціальних, когнітивних, емоційних проблем особистості, є ефективною у роботі з людьми різного віку, може використовуватись як в індивідуальній, так і в груповій роботі. Танець, як форма музикотерапії, інтегрується з тілесно-орієнтованою терапією і сприяє поєднанню фізичного, емоційного, інтелектуального, що дає відчуття цілісності особистості.
Список
використаних джерел
1.
Гельбак А.М. Музикотерапія у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами:
навчально-методичний посібник. Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя
Сухомлинського», 2019. 78 с.
2.
Шевчук
А.С. Дитяча хореографія :
навч.-метод. посібник. Тернопіль : Мандрівець, 216. 288 с.
Дуже гарна вправа, а особливо для тих хто полюбляє музику. Дякую 🤗
ВідповістиВидалитиАнжела Миколаївно, мрію потрапити на Ваш майстер-клас, щоб відчути, як музичні ритми гармонізують внутрішній світ на собі!)))
ВідповістиВидалитиДякую за можливість відчути на собі особисто дію Вашої вправи! Щиро дякую за такий позитивний досвід! Бажаю натхнення для творчих успіхів та життєвих перемог!.
ВідповістиВидалитиДякую за цікаву вправу. Матеріал поданий змістовно і простий у використанні.
ВідповістиВидалитиДякую Вам за можливість по новому підходити до розвитку вербального спілкування.
ВідповістиВидалитиТілесна терапія актуальна для нашого часу: допомагає вивільнити і виразити свої емоції. Дякую за те, що ділітесь досвідом.
ВідповістиВидалитиДякую за можливість ознайщмлення з такою технікою, мрію потрапити до вас особисто і спробувати!!!
ВідповістиВидалитиДякую за цікаву техніку та що ділитесь своїм досвідом. Музика і танець сьогодні є дуже важливими Вони розслабляють, покращують емоційний стан, знімають зажими в тілі, які формуються внаслідок накоплення стресу, негативних емоцій.
ВідповістиВидалитиТакі техніки у дещо спрощеному варіанті часто допомагають у роботі з дітками, що мають проблеми з мовленням, дають можливість висловитися невербально. Дякую за корисний матеріал!
ВідповістиВидалити