Методика «Мій щасливий альбом» у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП)

 

Цікарішвілі Ганна, практичний психолог комунального закладу «Заваллівський ліцей» Заваллівської селищної ради. Голованівський район, Кіровоградська область  

Методика «Мій щасливий альбом» у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

Війна поставила всіх українців в умови виживання, але в цей найважчий час найбільшої підтримки потребують діти з особливими освітніми потребами (ООП), оскільки їм потрібен постійний психологічний супровід.
Деякі сім'ї були змушені тікати з власного житла, дехто був змушений відпустити своїх найрідніших захищати рідну землю, а дехто, на власні очі побачив «очі війни». Саме в цей період діти втрачають своє базове відчуття, відчуття безпеки, що суттєво впливає на їхній психоемоційний стан.
Методика «Мій щасливий альбом» спрямована на те, щоб допомогти дитині з ООП проявити свої емоції та почуття, свої переживання, допомогти зберегти щасливі моменти та радісні зустрічі. В момент, коли психолог чи хтось із близьких дитини не може бути поруч, а дитині потрібна підтримка чи відчуття безпеки чи просто знизити тривожність в неї є «Мій щасливий альбом» в якому вона нотує щасливі моменти свого життя, радісні події чи зустрічі, кумедні малюночки, які підіймають їй настрій. В такі моменти це допомагає дитині з ООП заспокоїтись, відволіктись, пригадати щось позитивне, приємне, а складну ситуацію в якій вона опинилася перетворити на комікс.
«Мій щасливий альбом» являє собою блокнот з білими (не розлінованими) аркушами паперу, поділений на розділи (назви розділів та їхню кількість може визначати як психолог так і сама дитина) та має закладену-брелок у вигляді мішечка,  наповненого лушпинням гречки, або будь-якою іншою крупою.
Блокнот-альбом дитина заповнює самостійно під чітким керівництвом фахівця. Для початку роботи його потрібно підписати та оформити (кольори, шрифти та ілюстрації обирає дитина, але лише в позитивному напрямку). Потім блокнот-альбом ділиться на розділи:
1.              Щасливі моменти мого життя;
2.              Приємні та цікаві зустрічі;
3.              Мої мрії;
4.              Конфлікт – це смішно?!;
5.              Нотатки;
У 1 розділі замальовуються події, під час яких дитина відчувала себе щасливою, радісною, безтурботною.
У 2 розділі замальовуються приємні зустрічі та найцікавіші моменти, які викликають посмішку. Це можуть бути карикатури близьких, кумедні тваринки та нестандартні замальовки.
У 3 розділі дитина замальовує свої мрії від найпростішої до найзаповітнішої. Одні мрії можуть замінювати інші, вони можуть бути як реальними, так і фантастичними.
4 розділ – найбільш важливий, оскільки він вчить дитину виходити з конфлікту. Дитина промальовує конфлікт, обговорює його з фахівцем, знаходить найкращий вихід, аналізує, що було правильно, а що ні, будує алгоритм, як вирішувати подібні проблеми, або як їх запобігати і лише після проробленої роботи перетворює малюнок на комікс.
В 5 розділі дитина занотовує все, що може її зацікавити або привернути її увагу. Це також можуть бути корисні поради психолога.
Закладенку-брелок можна використовувати, як «Мішечок спокою». Тримаючи у руці мішечок, подумки проговорити всі свої тривоги та переживання і уявити, як думки по руках з голівки переходять у мішечок і там залишаються.
Ще значною перевагою цієї методики є те, що дитина сама може, переглянувши альбом, побачити свій прогрес, як змінюються її мрії. Дитина вчиться аналізувати себе та надавати самостійно собі допомогу.
Рекомендації щодо застосування
Рекомендовано для застосування з дітьми не лише з особливими освітніми потребами, а й з дітьми-переселенцями та тими чиї рідні перебувають у ЗСУ.
Не рекомендується застосовувати для дітей з порушенням зору, з раннім дитячим  аутизмом та з затримкою психічного розвитку.
Методика є повністю авторською. Розроблена та апробована з дітьми з особливими освітніми потребами.

Список використаних джерел
1.  Вознесенська О. Використання арт-технологій в сімейній психотерапії / О.Вознесенська // Простір арт-терапії: Зб. на-ук. ст. / ЦІППО АПН України, ГО „Арт-терапевтична асоціація”; Редкол.: Семиченко В.А., Чуприков А.П. та ін. – К.: Міленіум, 2007.
2.       Трахтенберг І. М. До історії фізіології праці (пам’ять і спадщина попередників). Фізіологічний журнал : науково-теоретичний журнал. Киiв: Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, 2019. № 4. С.82-9.


Коментарі

  1. Дуже цікава методика, я думаю її можна використовувати і з дорослими.

    ВідповістиВидалити
  2. МЕТОДИКА ПРОПРАЦЬОВУЄ НЕ ОДИН КОМПОНЕНТ ОСОБИСТОСТІ.ТІЛЬКИ ЦІКАВЛЯТЬ ОБМЕЖЕННЯ ДО ДІТЕЙ З ООП:"Не рекомендується застосовувати для дітей з порушенням зору, з раннім дитячим аутизмом та з затримкою психічного розвитку".БУДЕ БАЖАННЯ-ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ. МЕТОДИКА ЦІКАВА,ЛЕГКА У ЗАСТОСУВАННІ І ТЕПЛА У СПРИЙНЯТТІ ДІТЬМИ. З ПОВ. В.ВОЙТКО

    ВідповістиВидалити
  3. Методика зацікавила. Автору дякую за ідею.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Арттерапевтична вправа «Ресурсні каракулі»

АРТТЕРАПІЯ В ЦИФРОВОМУ СВІТІ: ЕМОЦІЙНА СТІЙКІСТЬ ТА ТВОРЧИЙ РОЗВИТОК

Вправа «Квітка добробуту», адаптація J. Williamson, M. Robinson